Сайт Андрощук Ольги Василівни

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мої статті

Урок біології в 7 класі.

Відділ освіти, молоді та спорту Великобагачанської РДА Особливості життєдіяльності рослин. Фотосинтез і дихання рослин. 7 клас Підготувала і провела учитель біології Балакліївської ЗОШ І-ІІст. Андрощук Ольга Василівна Тема: Особливості життєдіяльності рослин. Фотосинтез і дихання рослин. Мета: сформувати в учнів знання про основні процеси життєдіяльності рослин: обміну речовин і перетворення енергії в організмі рослин, роль рослин у природі й житті людини; розширити й поглибити знання про ознаки живого: ріст, розвиток, живлення, дихання, обмін речовин. Розвивати вміння порівнювати представників рослинного світу з організмами інших царств; культуру спілкування; логічне і критичне мислення. Удосконалювати вміння аналізувати, робити висновки. Виховувати бережливе ставлення та любов до природи рідного краю. Тип уроку: засвоєння нових знань умінь і навичок. Хід уроку: Епіграф уроку: «Рослини – діти Землі і Сонця». І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності. Учитель підводить учнів до думки, що рослинам потрібне сонячне світло і розчинені у воді поживні речовини, які рослина поглинає з грунту. Це сприяє процесам, що відбуваються в живій рослині. Обговорення проблемної ситуації. Рослини на світлі синтезують складні поживні речовини. Для чого рослина може використовувати ці речовини надалі? Сусід-натурфілософ поскаржився сусідові-баришнику, що він уже рік сушить голову над тим, чим живе відрізняється від неживого, і не може нічого збагнути. - Як?! – здивувався баришник. – Але ж це так просто! Хіба ж на ярмарку за мертву коняку виручиш, як за живу? Аргумент, звичайно, «серйозний»… Так, кожен із нас чудово розуміє, що таке життя. Однак, коли беремося аналізувати це явище з наукової точки зору, від міркувань, які підказує здоровий глузд, і сліду не лишається. - Тож чим живе відрізняється від неживого? Учні називають ознаки живого. Учитель має наголосити, що відрізнити живе від неживого можна, розглядаючи ці ознаки в комплексі, усі разом. Асоціативний кущ. Учні висловлюють міркування щодо теми уроку, а вчитель занотовує їх на дошці у вигляді грона. ІІ. Вивчення нового матеріалу. Яка найхарактерніша ознака рослин? «Колись десь на Землю впав промінь сонця, але він упав не на безплідний грунт, він упав на зелену билинку пшеничного ростка, або краще сказати, на хлорофілове зерно. Ударившись об нього, він погас, перестав бути світлом, але не зник…» К.Тимірязєв. У живих організмах відбуваються досить важливі процеси: фотосинтез, дихання, випаровування. Це основні функції листка. Вивчення фотосинтезу розпочалося давно, проте дотепер ще не всі його секрети відкриті. Дж. Прістлі довів, що рослини виділяють кисень, а Я.Б. Гельмонт –що рослини живляться не тільки речовинами грунту. Ми знаємо,що фотосинтез –це складний процес утворення органічних речовин з води і вуглекислого газу на світлі в хлоропластах листків. Цей процес відбувається тільки в рослин, у хлоропластах і тільки на світлі. Хлорофіл, який знаходиться в хлоропластах, виступає як посередник між Сонцем (космосом) і Землею. Щорічно на Землі внаслідок фотосинтезу виділяється близько 200 млн.тонн кисню. Проте, якщо повітря забруднене викидами речовин хімічних і металургійних заводів, вихлопними газами автотранспорту, які дуже шкідливі для всього живого, активність фотосинтезу зменшується. Інтенсивність фотосинтезу залежить від кількості світла, температури довкілля, кількості СО2, води тощо. Здійснюється фотосинтез і за штучного освітлення, що дає змогу вирощувати рослини в теплицях, оранжереях, парниках. Для цього можна регулювати освітлення, збільшувати вміст вуглекислого газу в повітрі, оскільки це поліпшує ріст і підвищує врожайність рослин. Дихання –процес протилежний фотосинтезу. Під час дихання відбувається розпад органічних речовин до неорганічних, при цьому відбувається виділення енергії. Рослини дихають цілодобово. Під час дихання вони поглинають кисень і виділяють вуглекислий газ. Енергія, що звільняється при диханні, використовується рослинами для забезпечення їхньої життєдіяльності. Дихають рослини безперервно вдень і вночі. Найактивніше дихання спостерігається в тих частинах рослини, що ростуть. У рослин немає спеціальних органів для дихання. Тому дихання в них відбувається тільки в середині клітини, тобто рослинам властиве внутрішньоклітинне дихання. Випаровування води –це процес виведення з рослини води у вигляді пари. Воду випаровують усі частини рослини, але найінтенсивніше листки. Випаровування захищає рослини від перегрівання та сприяє пересуванню речовин по рослині. Демонстрація. За допомогою мікроскопа в шкірці листка знайдемо парні зелені клітини, між якими є щілина. Це продихи через них всередину листка проникає повітря з вуглекислим газом і киснем, а виходить в атмосферу вода в газоподібному стані й кисень. Рослини поглинають значно більше води, ніж інші істоти. Соняшник вбирає і випаровує протягом доби в 17 разів більше води, ніж людина. Чому ж рослини випаровують так багато води? Випаровування води, або транспірація, сприяє висхідній течії води й мінеральних речовин від коренів до листків. Чим інтенсивніше випаровування, тим швидше відбувається цей рух. У жарку погоду температура поверхні листка буває нижчою на 4-60 С, ніж температура повітря. Цьому сприяє випаровування, яке зумовлює охолодження рослини. Завдяки транспірації навколо рослини створюється особливий мікроклімат. Випаровування води залежить від вологості, температури й руху повітря, віку листків (молоді листки випаровують води більше), площі листкової поверхні тощо. Можливо, хтось із вас спостерігав улітку, піднявшись ранесенько разом із сонцем, як виблискують на кінчиках злаків і хвощів чи то діаманти, чи то перли. Але тільки-но сонце підніметься вище й зігріває землю своїм промінням, як вони зникають. Що ж то за диво? Ніщо інше, як пристосування рослин до умов існування. У спекотну пору літа деякі рослини виділяють воду в рідкому стані, у вигляді крапель. Отже, випаровування води захищає рослини від перегрівання та забезпечує підняття води з мінеральними речовинами від коренів до листків. У шкірці є продихи, які регулюють газообмін і випаровування води. У переважної більшості рослин вони розміщуються на нижньому боці листків. Між верхньою та нижньою шкіркою розташовується м’якоть листка, у якій є стовпчаста та губчаста тканини з міжклітинниками та провідні тканини. У клітинах стовпчастої тканини велика кількість хлоропластів і тому фотосинтез тут здійснюється найактивніше. Кількість хлоропластів у клітинах губчастої тканини менша; у ній багато міжклітинників. Тому в цьому шарі м’якоті фотосинтез проходить менш активно, але краще відбуваються процеси дихання та випаровування води. Отже, внутрішня будова листка пристосована для здійснення фотосинтезу, дихання і випаровування води – основних функцій листка. ІУ. Закріплення вивченого матеріалу. Опрацюйте зміст таблиці «Порівняльна характеристика фотосинтезу й дихання» і зробіть відповідні висновки. с. 64 підручника. У. Виконання лабораторної роботи №8. Тема: внутрішня будова листка у зв’язку з його функціями. Мета: розвивати вміння працювати з мікроскопом, виготовляти тимчасові мікропрепарати, характеризувати будову органів у зв’язку з їхніми функціями. Хід роботи: 1. Виготовте мікропрепарат шкірки листка традесканції. Для цього надріжте з нижнього боку листка головну жилку й обережно зніміть за допомогою пінцета невеликий клаптик шкірки. 2. Розгляньте мікропрепарат шкірки під мікроскопом. Чому клітини шкірки безбарвні й щільно прилягають одна до одної? 3. Знайдіть у шкірці продихи. Чому клітини продиха називають замикаючими? 4. На постійному мікропрепараті знайдіть стовпчасту тканину. Чому в її клітинах багато хлоропластів, які щільно прилягають одна до одної ? 5. На постійному мікропрепараті знайдіть губчасту тканину. Чому в її клітинах менше хлоропластів і між ними є великі повітряні порожнини (міжклітинники)? 6. На постійному мікропрепараті знайдіть провідний пучок (жилку). Яке значення мають судини? Яку функцію виконують ситоподібні трубки? 7. Зробіть висновки до роботи, записавши в зошиті відповіді на запитання. З яких тканин складається листок? Які шари виокремлюються на зрізі листка? Як будова цих шарів пов’язана з їхніми функціями? Д.З. вивчити §14. Повторити §13. Творче засвоєння, с.64.
Категорія: Мої статті | (04.04.2014)
Переглядів: 1434 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Друзі сайту

Персональний Сайт Андрощук Ольги Василівни © 2017